4-го червня 2021-го року жителі села Макухівка, що розташоване за кілька кілометрів від Полтави, вкотре перекрили дорогу до місцевого звалища, щоб машини не могли вивозити туди сміття.
Причина протесту логічна і зрозуміла: Макухівське сміттєзвалище, яке утворилося в перші роки після Другої світової війни, тільки збільшується в розмірах. У кращому разі цінніші компоненти сміття відбираються невстановленими особами та вивозяться, інша ж частина безнадійно лежить під сонцем і мокне під дощем. Через те, що сміттєзвалище від самого початку не було обладнано необхідними для полігонів твердих побутових відходів захисними засобами, шкідливі речовини разом із дощовими та талими водами потрапляють у ґрунт і далі в довколишні річки. Легші фракції сміття розлітаються і забруднюють дедалі більшу територію, а пожежі, які періодично виникають на звалищі, забруднюють повітря. Що це, якщо не екологічна катастрофа?
А які альтернативи?
Кожні місцеві вибори проходять під знаком того, що кандидати обіцяють розв’язати проблему Макухівського звалища. Вибори закінчуються, періодично збираються депутатські комісії, але віз, як то кажуть, і нині там.
Звучали пропозиції побудови нового полігону твердих побутових відходів, але він не розв’яже проблему вже наявного звалища. Також пропонувалося рішення у вигляді будівництва сміттєпереробного заводу, але поки далі розмов справа не пішла. Постійно наводяться аргументи не “за” таке рішення, а “проти”. Серед найтиповіших причин – немає грошей на будівництво в бюджеті, немає землі під завод, будівництво заводу поблизу Макухівського сміттєзвалища не впишеться за деякими параметрами в державні будівельні норми та інше.
На наш погляд, екологічна проблема в Макухівці – це якраз той випадок, коли необхідно шукати інструмент вирішення, а не причини, чому рішення знайти не можна. Тому саме час звернутися до досвіду інших країн у сфері переробки твердих побутових відходів.
Сміттєпереробний завод Vantaan Energia у Фінляндії
Про сміттєпереробний завод у Копенгагені знають багато хто й інформації в мережі про нього достатньо. Тож зараз ми розкажемо про менш відомий досвід на прикладі сміттєпереробного заводу Vantaan Energia, що розташований у місті Вантаа, що неподалік Гельсінкі. Будівництво Vantaan Energia було завершено 2014-го року. Цей завод працює за принципом “waste to energy”, тобто сміття спалюється для отримання енергії.
Сировину для роботи Vantaan Energia збирають з великої території, на якій проживає до півтора мільйона людей. Щодня на завод приїжджає не менше ста вантажівок зі сміттям, які забезпечують поставку до 370 тисяч тонн відходів на рік. Зі сміття отримують 1000 ГВт/год теплової та близько 600 ГВт/год електроенергії на рік. Цих обсягів вистачає для того, щоб на третину скоротити споживання вугілля в регіоні. Що цікаво, завод не платить за сировину, а платять йому – за утилізацію відходів.
Критики утилізації сміття методом спалювання кажуть, що цей метод не екологічний, оскільки під час спалювання виділяються шкідливі речовини, які потім потрапляють у навколишнє середовище.
На заводі Vantaan Energia ця проблема вирішується таким чином. Відходи, які утворюються під час спалювання сміття, накопичуються в нижній частині котла у вигляді шлаку. Шлак забирає собі місцеве муніципальне підприємство. На цьому підприємстві зі шлаку за допомогою магнітів спочатку витягують металеві складові, після чого шлак витримують півроку.
По закінченню цього терміну відходи стають нешкідливими і використовуються при виконанні будівельних і землевпорядних робіт. У середньому на 200 кг шлаку припадає 20 кг заліза і 2 кг інших металів. Інша частина йде на рекультивацію земель.
Також кожен котел містить спеціальні фільтри, які вловлюють до 90% шкідливих частинок. Частинки збираються і потім змішуються з бетоном, вирушаючи таким чином на захоронення. Ці рішення забезпечують низький рівень викидів, який не перевищує 50% від гранично допустимих концентрацій. Якщо з якихось причин шкідливі викиди перевищили допустимі концентрації, про це повідомлять датчики, що встановлені в трубах, а технологічні процеси будуть одразу перервані до того моменту, поки не буде усунуто проблеми, що виникли. Зазначимо, що норми для викидів під час спалювання сміття у Фінляндії більш жорсткі, ніж, наприклад, під час спалювання вугілля.
Звісно, застосування досвіду Фінляндії та інших країн при будівництві та налагодженні роботи сміттєпереробного заводу в Полтаві має певну специфіку. Про неї ми поговоримо в одному з наших наступних відео.